Протягом всього свого моторного і психічного розвитку, отримання певної автономії дитина проходить багато ступенів опозиції. "Ні" очолює список її словникового запасу.

Ці періоди мають важливе значення для розвитку дитини: вона живе в постійному протиставленні. Майте терпіння і уяву, щоб пройти цей мис перешкод. Використовуйте переговори: дитина не хоче прибирати кімнату зараз? Домовтеся про те, що вона прибере через тридцять хвилин. Не хоче одягати червоний светр, запропонуйте блакитний.

Чи задовольняти примхи? Спокуса поступитися є великою: втома, бажання догодити, брак часу, страх, що вас хтось побачить…але це не дасть вам зіграти вашу роль батьків і взяти відповідальність на себе.

Покарати чи ні? Коли дитина виходить за дозволені межі покарання може бути корисним, якщо мати на увазі декілька порад.
1. Покарання повинно мати сенс, а не покарання заради покарання. Важливо, щоб дитина розуміла за що вона покарана, поясніть їй, що саме вона зробила не так.
2. Крім того покарання повинно бути негайним, щоб дитина розуміла зв'язок між причиною і наслідком: неслухняність дорівнює покаранню.
3. Метою покарання є навчання: не насильницьке або принизливе покарання. Відправити дитину у її кімнату може бути гарним рішенням, вона заспокоїться, подумає над своїм вчинком, поки нарешті не почуватиме себе краще.
4. Нарешті використовуйте покарання мудро: збільшення покарання може мати протилежний ефект доцільному покаранню. Щоб уникнути догани дитина почне брехати про свої вчинки.