ЖАБКИ-КВАКОТУШКИ (вік — 4 роки)
Мета: розвиток координації зорового, слухового й моторного аналізаторів, формування правильного мовного подиху.
Матеріал: шнур, стільці.
Хід гри:
Посередині майданчика креслять велике коло або кладуть товстий шнур у формі кола. Усередині кола— «болото». Група дітей розташовується по колу, інші сідають на стільці, розставлені по один бік майданчика.
Разом із дітьми, що сидять на стільцях, ведучий декламує:
Розчепіривши зелені лапки,
Доріжкою стрибають жабки.
Ква-ква-ква,
Доріжкою стрибають жабки.
Ква-ква-ква.
Діти, що сидять по колу, підстрибують, зображуючи жаб. По закінченні вірша діти, що сидять на стільцях, плескають у долоні (лякають «жаб»). «Жаби» стрибають у «болото»: перестрибують через межу й сідають навпочіпки, вимовляючи «ква-ква» із глибоким видихом.
Наприкінці гри ведучий просить дітей потягнутися, підвести догори руки, подивитися на них (вдих).
ПОЧАТОК, СЕРЕДИНА, КІНЕЦЬ
Мета: розвиток фонематичного слуху — навчити дітей розпізнавати звуки й виділяти їх, визначати місце звука в назві предмета.
Матеріал: коробка з різними маленькими предметами, у назві яких чується один зі звуків (наприклад, «м» — і тоді в коробці лежать замок, гном, марка тощо). Коробка розділена на три частини (п — початок слова, с — середина, к — кінець). У міру засвоєння гри предмети замінюються картинками.
Хід гри:
Дитина бере з коробки один із предметів, називає його вголос і визначає, де вона чує звук «м»: на початку, у середині або наприкінці слова. Потім кладе цей предмет до відповідного відділення коробки. При цьому дитина може й не знати букв, що символізують звуки.
КАПІТАНИ
Мета: розвиток уміння сполучити проголошення звуку з початком видиху, чергування тривалого, плавного й сильного видиху; розвиток уміння довго вимовляти звук «ф» на одному видиху й багаторазово вимовляти звук «п» (п-п-п) на одному видиху; активізація м'язів губ.
Матеріал: таз із водою та паперові кораблики.
Хід гри:
На маленькому столі стоїть таз із водою, де плаває паперовий кораблик. Дитина сидить на стільці та дує на кораблик, вимовляючи звук «ф» або «п».
Дорослий пропонує дитині покататися на кораблику з одного міста до іншого, позначивши міста значками на краях таза.
Дорослий пояснює дитині, що для того щоб кораблик рухався, потрібно дути на нього не кваплячись, склавши губи як для проголошення звука «ф». Можна дути просто — витягаючи губи трубочкою, але не надуваючи щоки. Кораблик за рівного «вітру» рухається плавно й упевнено пливе до мети.
«Але ось налітає рвучкий вітер, — говорить дорослий, — він віє нерівно: п-п-п». Дитина повторює та прагне пригнати кораблик до певного місця.
Дорослий стежить за тим, щоб під час вимовляння звука «ф» дитина не надувала щоки; звук «п» вимовляла на одному видиху два-три рази й теж не надувала при цьому щоки.
Закінчуючи гру, дитина й дорослий разом співають:
Вітре, вітерцю,
Вітрильце натягни!
Кораблик жени!
До річки Дніпра!
СКОРЧИ ПИЧКУ
Мета: формування правильної артикуляції щелеп, язика й колоротової мускулатури в спокої та під час мовлення, координація рухів за командою.
Хід гри:
Дитина стоїть навпроти ведучого й за командою виконує завдання: висунути нижню щелепу вперед; перемістити назад, убік; підняти язик нагору, висунути язик, надути щоки.
Виграє той, хто виконав усі команди, не переплутавши їх.
